На Масляну, у Пр;щену неділю,
коли ми всім пробачити би мали –
знущатися з опудала не діло,
Тим паче, в бідах винна не зима лиш.
Пробачити би мали. Та даремно,
коли з вогнем погратися охота.
Згоряє й зубоскалить з нас Морена,
її лоскоче начебто спекота.
Прощаємо й катуємо водночас
на Масляну, у Прощену неділю.
Чорнішає багаття ближче к ночі.
Лиш сивій попіл в’ється заметіллю.