Широкі, наче Небо, білі крила…
І сяйво, наче Сонце у Бездонні…
На крилах тих крізь марення летіла,
У Вічність розкриваючи долоні…
Сміялася, співала, відбувалась
Собою десь між Небом і Землею…
Усе, що тільки Знала, пригадала,
Розтанула ранковою Зорею…
16.03.2016