Сестричка і братик за ручки водились
Вони не розривні були.
Недобрії люди взяли розділили,
Повісив ярлик сироти.
І ці бідні діти розбіглись по світу,
Розійшлись по різні кутки.
І мамині вишні лишилися цвіту,
Лиш сумно неслися плітки.
І скільки же горя ці дітки зазнали,
Скільки вони сліз пролили?!
До маминих вишень не раз забігали,
І гіркії сльози лили.
І мамина хата пустою стояла,
Стіни обплели павуки.
Ця бідна дитина так ридма ридала,
У сльозах спливали роки.