(Рецензия на стих "Осінь" Елизавете Бащевой)
Неначе осінь - то є Ви!
У липах стоїте,прекрасна поетессо,
І в золоте вбрання вкриваєте серпневі сни,
Ще пару днів,і літо не воскресне!
Я прошу Вас,не відлітайте в теплійі края!
Без Вас приде зима в холодній хуртовині,
І стане білим і пустим у нас життя,
А у душі замерзне лід і запанує іній!
Без Вас далеким сонце стане,зовсім не пече,
Не гріє навіть,дуже слабо світить,
А на душі всю ніч мете й мете,
І горобці в сухих кущах застинуть!
Вы чуєте,прекрасна поетессо,
Ту всю красу осінню? Відчуваю її також я,
А на столі тим часом стине з цукором еспрессо,
Думаю про Вас,а осіні пишу слова.