Рецензия на «Я зустрiв тебе трiшки iншою» (Виктор Гусак)
Я зустрів тебе трішки іншою
І такою тоді й покохав,
Порівняв я тебе в своїх віршах
Із ромашкою, що серед трав.
Не збагну, що зі мною і де я,
Чим живу, як стою, куди йду.
Не ромашкою, ні, орхідеєю
Квітнеш ти у моєму саду.
Сивина домінує в волоссі,
Десь курличуть мої журавлі,
А в степу дозріває колосся,
Що посіяли ми навесні.
Тепле літо моє, на долоні
Ніжна квітка моя золота,
Щиро жаль – мов розсідлані коні
Пролітають над нами літа.
http://www.stihi.ru/2009/03/19/1360
Не жалкуй мій засмучений лицар,
Все минеться, як гуркіт води.
Ми з тобою підемо на цвинтар
Пом'янути безпрограшні дні.
І тоді засідлаємо коней,
Пронесемось по полю верхи.
Цвіт ромашок візьмемо в долоні
І розсиплемо їх на дахи.
Потім чаю духм'яного вип'ємо
Й поспіваємо ми для душі.
А уранці чарзіллям присиплемо
Свої спогади ті золоті...