я ще пам'ятаю
момент,
коли моя душа розірвалась
раптово
тисячами птахів
вони звели в твоєму серці
свій дім
і тепер в мене є куди повертатись
де б я не був.
неможливо
побачивши твої долоні
за них не хапатись
відтепер мої думки не блукають
темними шляхами
розбещеними вуличками
жалюгідними світами
всі вони належать тобі
і прошу, не відпускай
ні на мить
їх
ніколи
самих не пускай
бо ти ж знаєш
які вони неслухняні,
а зерна любові
якось знайдемо разом
самі