Мамина п1вон1я

Татьяна Овдиенко
Розкв1тла мамина п1вон1я
За хатою,немов колись.
Мого дитинства лаг1дна мелод1я.
В духмяний запах спогади вплелись.

1 кличуть кв1ти,манять б1лим цв1том,
Як наречен1,в пристраст1 в1нця.
В них маму бачу на початку л1та,
П1вон1й цв1т,як мамине життя.