Лiс

Мери Мортем
У темному лісі тобі не знайти
Й краплини сонця проміння.
Ти можеш шукати там інші світи-
Знайдеш лише павутиння.

Ти можеш блукати там, у пітьмі,
Рукою чіпляти дерева...
На них оселилися пташки німі,
Їх голос забрала Морелла.

Ногою ламати ті самі гілки,
Що радісно вчора вітали...
Сьогодні вони уже неживі-
Їх світ давно зруйнували.

Ти можеш кричати, пускаючи пар,
Шукаючи вихід - все марно:
Коли ти потрапив на смерті вівтар
Втекти намагатись - бездарно.

Тому, якщо чуєш лиш тишу в пітьмі-
Тікай, відвертайся скоріше!
Залиш мертві землі вічній зимі-
Шукай собі ліс яскравіший.