Кому ж тут легко на білім світі,
скажи спасибі, що ситі діти.
Я зупинюся, втомилась бігти,
І не боятись мені б сивіти.
А все зі мною, а все так близько,
заплутав ноги туман нечистий.
Коли високо, коли так низько,
мій бій за мною, мій шлях тернистий.
Прошу я сили щоб далі жити,
Щоб посадити довкола квітів,
І завжди знати, що вибирати,
Щоб не забігти мені за грати.
Душі нелегко, вчуся приймати,
Не моя воля, буду стояти,
Не так багато, прошу одного
Ні каплі страху, вірити знати.