Мое дитинство босоноге,
Городи,пахощ1 кв1ток.
Бабуся й мама коло дому,
1 чути вран1шн1й димок.
Ще перш1 п1вн1 не сп1вали,
А п1ч уже вогнем тр1щить.
Як рученьки мое1 мами,
Дарує св1тлу й теплу мить.
В н1й язики вогнем тр1почуть,
Неначе казку шепче п1ч.
То був бабусин шлях до ноч1
В дитяч1 сни,в казкову н1ч.