http://www.stihi.ru/2015/04/13/3248
Плаче на ганку старенька бабуся–
їй хворі ноги ходить не дають.
Оченьки плачуть, давно не сміються,
душу стискають, у серденько б’ють.
«Діда свого другий рік, як сховала,
діти в далекій країні живуть.
(Всю свою долю мені розказала)…
Ноги відійдуть… і я, як-небудь…
Тільки мені вже ночами не спиться,
холодно й страшно у хаті самій.
Хочеться з кимось хоч словом ділиться,
постій біля мене?, хоть трішки постій?
Чим же тебе пригостити?.. не знаю…
Може, солодкого яблучка дать?...»
У відповідь я головою киваю…
Як же такого дарунку не взять?..
Квітень, 2016р.