Посвящение бабушке

Еленушка Жукова
Спасибо , за все то, доброе, простое и истинное.
Мне тебя очень не хватает.


Натхнення – сапфірово-синій і рідкісний птах,
Розносить ідеї і спогади помахом крил,
Літає далеко за море, як вистачить сил,
А потім, щоб перепочити, сідає на дах.

Уява – це сплав різнобарвних примхливих стихій,
Каскад кольорів, непідвладний мінливим часам,
А що принесе вона – спокій або буревій,
Не знатимеш, поки не знАйдеш цю відповідь сам.

Надія – запалений в темному небі маяк,
Який прокладає шляхи на поверхні води,
Не вказує напрям, але береже від біди,
Дає, при можливості, непередбачений знак.

На зміну приходячи дню, прокидається ніч,
Тримаючи сни, наче жменю родзинок, в руці,
Комусь дозволяє пірнути у вир протиріч,
А декому – взятись за фарби або олівці.