Сірий дим, мов стіна перешкодою стала,
Зліва тиран, справа - громада.
Ляльковий театр на чорному фоні,
Керують виставой режисери відомі.
А що Україна? Яка її роль?
Покірливо слухать, що скаже король?
Напевно, народу нічого не треба:
Ні жовтих полів, ні синього неба,
Ні моря широкого, ні гір височенних -
Ніщо не потрібно, крім грошей "священних"...
Куди ж подівалась та мужність козацька?
Чому вогник в серцях наших згас!?
Залишилась тільки та пика хижацька,
Яка Батьківщину за гривню продасть...
Розтягнули в різні боки нашу славную Вкраїну,
А вона все терпить й терпить: боротися не вміє.
Похилилася калина в лузі за туманом,
А над лугом тим лавина котиться майданом.
Хто ж страшенній тій стихії на заваді стане,
Народ поведе за собою?
Зломить ті кров' ю политі кайдани
І зашморг той зірвить кривавий!
І захлебнуться кати гіркою сльозою,
І пісню дівчина заспіва під вербою!
І гордо скажу я, вийшовши з тіні:
"Героям слава! Слава Україні!"
14.02.2014