Anatolij Dovgonos
Redonis koron al auxtun'
Redonis koron al auxtun’
Mi kiel al la amaino…
Radias tero-karulino
En brakoj de nebulo nun.
Vi ne komprenas? Tiam vi
Ne atentigu ombron gruan.
Auxtuno portas triston bluan,
Sed pri tritiko gxojas ni.
Al ni favoras la fortun’:
Flam’ de la am’,
Rikolto ricxa,
Sopira kant’
Kak kant’ felicxa.
Cxi-tio estas la auxtun’.
Перевод на эсперанто Семёна Вайнблата
Анатолий Довгонос
Я серце осені віддав
Я серце осені віддав,
Як віддають його коханій —
Земля у пору цю туманів
Так світанково молода!
Хіба ж це не відбиток днин
Мого життя,
Моєї долі —
Злотеє поле,
А у полі
Ледь-ледь відчутний смутку тлін.
Не заважай, на заважай
Любитись в багрецях осінніх!
Хай осінь сон,
Сумний і синій,
Але ж багата на врожай,
Але така всебічність в ній —
Проміння щастя,
Смутку зливи,
Журливий спів
І спів щасливий,
І все це —
В осені одній!