Я не можу забути твій погляд,
І твоїх невблаганних очей,
І не знаєш ти, скільки безсонних,
Я провів через тебе ночей.
Скільки раз говорив я, забудь,
Не кохай, бо вона не для тебе,
Та сильніш, та сильніш я кохав,
Лиш тебе, лиш тебе й тільки тебе.
Закипала у серці кров,
Коли я зустрічавсь з тобою,
І в якому я відчаї був,
Коли ні, ти сказала знову.
Але я не ридав, не благав,
Коли так, так тому і бути,
Ще б можливо, щасливим я був,
Та щасливим без тебе, не бути.