Сьогодні обізвали проституткою,
Що під могучих стелиться,
Мов нічого виносити сміття із хати.
Образи надоїло вже ковтати.
Лиш вибухи, до слів не чуткі ви,
Вам мила пострілів хурделиця?
Ну що ж, воюйте, можу помовчати.
Не менш важливий плінтус від карнизу
Керують ті, хто зверху, а не знизу,
Низам їх остогидло вже тримати.
Закінчити хотілося б вагомим,
Що не прийшло ще. На чекання час
Дає нагоду, не сприймає втоми,
Тамує біль образ, що будуть знову…
Не повсякчас зерно вагоміше полови.
Хай і найкращий, та не мій іконостас,
Що навіть не буває без прикрас
У будь-яких релігій храмах.
Хтось стверджує – Христос і Далай-лама
Одне і те ж – прояви бога.
Чорти підставлять свої роги лиш після того,
Як «святоші» до нитки обберуть всіх нас.