Ти знаєш, як боляче мріяти ні про що,
Про те, чого вже ніколи з тобою й не буде.
І не важливо уже, чи сонцем, а чи дощем,
Чи снігом чи зливою життя тебе приголубить.
Ти знаєш, як боляче все те пам"ятати,
/Бо ж часто спогадів думка луною озветься/.
Як просто любити. Як важко втрачати.
Адже віддаєш частину свого ти серця.
Ти знаєш, для цього так варто жити,
Не треба прощатись назавжди, не слід.
Бо й після утрати і далі ще можна любити,
Ще більш розуміючи зміст звичайного слова "привіт".
61024010r