Сичі далеко десь кричали,Та вітер стиха
гомонів.
Глибока ніч- і люди спали,
Стомилися, що від трудів
Та зійде сонечко із ранку,
Промінням гляне у вікно,це
Розбудить землю на світанку,
Сичі сховаються в дупло
Промінчик з радістю на квітку
Пошле небесну теплоту,
Вона йому всміхається привітно,
Вдивляючись в веселки чистоту.
І роси срібні,як намисто,
Дарують радості душі,
А ген схиляються привітно
Трава, дерева, квіти в тишині
Творцю Єдиному природа
Віддала почесті свої,
За сонце, місяць, зорі,
Що знову день прийшов землі!