«...И кто знает,
Не та ли самая одинокая птица
У нас вчера предвещала вечер?»
(Райнер Рильке)
Есть птицы, которые предвещают вечер -
Такой ласковый и теплый,
Вечер раздумий и тишины прикосновений,
Когда души тянутся
К музыке речи,
А тела к уюту.
Есть птицы, которые предвещают ночь -
Глубокую и бездонную,
Тьму откровений.
Есть птицы, которые предвещают день -
День великой истины,
День света и радости.
Есть птицы, которые предвещают утро -
Даже не утро - просветление,
Даже не новый день - новую эпоху.
Но есть птицы, которые предвещают войну:
Такие, как черный Ворон Сражений
Из ирландских легенд -
Спутник вялотекущих богов.
Эту птицу привлекают люди.
Она кромсает холодную плоть,
Что когда-то чувствовала и дышала,
Что когда-то хотела полета
В небо грез и свободы,
За тучи обыденности,
Преодолевая дух тяжести.
А сейчас это просто пища
Для крылатого прорицателя смерти...
Птахи i люди
Шон Маклех Патрик
«…І хто знає,
Чи не той самий самотній птах
У нас вчора віщував вечір?»
(Райнер Рільке)
Є птахи, які віщують вечір –
Такий лагідний і теплий,
Вечір роздумів і тиші дотиків,
Коли душі тягнуться
До музики розмов,
А тіла до затишку.
Є птахи які віщують ніч –
Глибоку й бездонну,
Темряву одкровень.
Є птахи, що віщують день –
День великої істини,
День світла і радості.
Є птахи, що віщують ранок –
Навіть не ранок – просвітлення,
Навіть не новий день – нову епоху.
Але є птахи, що віщують війну:
Такі як чорний Крук Битв
З ірландських легенд –
Супутник понурих богів.
Цього птаха накликали люди.
Він шматує холодну плоть,
Що колись відчувала і дихала,
Що колись прагла польоту
В небо мрій і свободи,
За хмари буденності,
Долаючи дух важкості.
А нині це просто пожива
Для крилатого віщуна смерті…