16

Остап Честный
і світ несу на своїх плечах,
і біль в хребті - велика втома.
кричить в своїх закритих межах
мілка ріка - прабатьківська утроба.

і дуб стоїть сухий понуро,
корінням рве він мою душу.
тече сльоза під твоїм муром,
а я несу той світ,хоч впринципі й не мушу.