Чарівні поля, коли літня пора —
Красу цю ти рідко побачиш в житті!
На обрії ліс і до неба гора,
Закохані ми ідемо в самоті.
Нам вітер легенько цілує уста,
Тріпа незаплетені коси.
Шепоче тихенько трава нам густа,
Блищать діамантами роси.
Від подиху твого так віє теплом,
Радіє, аж мліє, серденько.
У мріях я бачив ті брови крилом
Та плаття квітчасте новеньке.
Красою захоплені на самоті —
Душа від турбот відпочила.
Коханим, що вірили долі святій,
Любов рушника постелила.