Люди, люди! Як же так?
Що шукаєте у небі?
Мій народе, мов той жебрак
Та на паперті, далебі.
Світить свитою… голосить,
Що не вмерли...крик душі.
Тягне руку та все просить
Та на прощу за гріхи.
Тягнеш прощу та збиваєш
Ноги,… душу об каміння.
Будем шлятися по прощі
Поки буде те свавілля.
Може досить вже терпіти
Та покласти на ваги.
Ми, свої подерті свити,
Ви…подерті батоги.
Та немає правди, Люди!
Не шукайте правди в панства.
Пан наладить, «приголубить»
До свого прийме «кум…панства».
Будем з ним «брати по крові»
Тільки кров нам не дається
Наша кров... залила брови,
Їхня кров... завжди сміється.
-------------------------------
Може Сонце не сміється?
Може Місяць став охлялий?
Чуєш…кров водою ллється
Чуєш …сльози ллються…мами.