Збігає день,минає ніч;
Птахи вже з вирію вернулись,
Від сну зимового проснулись
Поля й сади,гаї і ліс.
Вже бусол звив своє гніздо,
Очікує лебідка лебедят
І хазяйнує лікар-дятел,
Промінчик загляда в моє вікно.
Весна...природа воскресає,
Немов душа зів'яла з небуття,
Звідкіль і не буває вороття
Все ж оживає...оживає.
Води цілющої криниця
Дає наснаги тій душі,
Христос допомогає їй
Знесилені міцніють крильця.
І в люблячих Його руках
Гидке кача ,знедолене,
Бридке і надто вже безсиле
Стає як птах той білокрилий
Й несе Любов Творця у вирій!!!