Терпіння не бува само по собі.
І поруч з тим, хто терпить, – той, хто мучить.
Найважче, коли все в одній особі.
Тоді потік страждання – неминучий.
Мені – повезло?.. Я лише страждала.
Я винесла мій хрест – самотність-муку.
Я мовчки півжиття спостерігала,
як ти чужим жінкам цілуєш руки...
Я винесла, я вижила в терпінні.
Одного ранку зрозуміла раптом,
що душу перетворю на каміння,
коли на тобі не поставлю крапку.