Була весна...Йшов мокрий сніг.
Сніжинки тихо падали в долоні.
На перші проліски він ліг,
А сльози крапали такі солоні...
Була весна...І ніби все у вас було,
Ви були разом, ніби то на віки,
Але ж і не судилось - доля зла...
І на душі - лиш тільки безголосі крики.
Була весна...І ніби все у вас було!
І теплим сонце у твоє вікно світило!...
Та раптом десь і та взялась...
Зненацька сніжна хмара налетіла.
Була весна...І потепліло вже.
Ти вірила і мала в серці ту надію !
Але ж о та...і мокрий сніг
Розбили вщент твої завітні мрії.
Була весна...Йшов тихий мокрий сніг,
А сльози крапали такі солоні.
У Бога ти питаєш - "як він міг?".
І танули сніжинки на твоїх долонях...