Я не із тих, хто хвалиться собою,
Я не із тих, для кого слово – звук.
Але я той, хто жив тобою,
Весь світ цілком не бачучи навкруг.
Я не із тих, хто правоту доводить,
Не чуючи нікого і ніщо,
Але я той, хто просто заспокоїть
І в тяжкий час не кине ні за що.
Я не із тих, хто посміхатись буде
Коли тобі погано на душі,
Але із тих, хто точно не забуде
З ким пройдені були всі труднощі.
Я не із тих, хто бачить тільки тіло,
Тому що зрозумів натомість,
Що чоловіка красить саме діло,
Ну а жінку прикрашає скромність.
Я не із тих для кого гроші, слава
Є сенсом всього нашого життя,
Але із тих, для кого совість й правда
Найбільший стимул для людського каяття…