Солдати Чорнобиля!
Взвода,батальйони ,роти,-
Сумна це історія,-
Ангели, врятованного світу.
Ліквідатори,науковці,партизани,
Та перші пожежники хоробрі,
Потрапляли в радіаційні капкани,
Сталкери української долі.
Справжнє партизанське братство,
Віддало,- надію, долю та душу,
СЛАВА ЧОРНОБІЛЬСЬКОМУ КОЗАЦТВУ!
За світ та Україну хвилюватися мушу.
Говорять до вас малі дози радіації,
Великі вже нічого не скажуть,
Ті, що взяли штурмом станцію,
Трошки пізніше в могили ляжуть.
В Лубянці та в Рососі полишені коні,
Залізні коні битви Армагедону,
Додому!Та думками залишилися в зоні,
Хлопці з Дніпра,Волги та Дону.
Чому скажіть чорнобильське прокляття,
За що дитячий крик:"Болить мамо!"
Коли затухне чорнобильське багаття?!
Закопають тамагавки,стихнуть тантами.
Доцільність всіх робить жорстокими,
Пишаюсь чорнобильськими мадоннами,
А всі мріяли бути здоровими,не хворими,-
Та зірка Полин, впала на хатину.
Чорнобиль дійсно,чорна біль-
Знову досліди робить на Україні,
Жорстокий глобалізації стиль.
Радує ранок,світанок,а новий день,
Хто ще живий,всі стануть поряд,
В Припяті купаються Лада,Мокошь,Лель,
Чорнобильські солдати комфаймінг "строять".
Просимо для всіх Божої ласки,
Особливо для дітей,вони майбутнє,
Набридли про світле майбутнє казки,
Крапки дотику,досі відсутні.
За побратимів всіх наших,
Тих, хто виконав совісті та влади наказ,
Не забудемо героїв найкращих,
Річниця біди та спокути якраз.
ПЕТРО ЛАВРЕНЧУК 25 квітня 2016 року.