доти
я відчуваю твій дотик -
існує цей клятий світ
(і він до тремтіння теплий)
коли я втікаю від,
завжди потрапляю до тебе.
хоч хтось говорить, ми мертві.
хоч я говорю "не біжу".
та бачиш, коліна подерті -
прийдеться бути відвертій.
що поки не зійдуть рани -
не буде занадто рано
для тебе.
не буде занадто пізно.
втікай, не спиняйся. звісно,
не всюду світить ліхтар.
твій фініш - скоріше, старт
в якому - нічого святого
інакше не може статись.
найгірше з гріхів - повертатись,
коли вже немає до кого.
та знай:
пока існує твій дотик,
і я поісную
доти.
23/04/16