Мить

Яна Хомич
Розпач в душі, розпач ця в серці,
Біль не втихає , морочить, свербить,
Чуєш тріпоче, колотиться серце,
А він наче камінь, весь час він мовчить.
Де мої мрії? Погасли як зорі.
Вранішній тиші вони розплелись,
Час лиш спливе, він спливе наче море,
Хвилями злиже з піску нашу мить