Я вас ніколи не зустріну,
бо це мій сон і маячня.
І ця любов із пластиліну,
як щось несправжнє, як брехня…
Я вас ніколи не зустріну.
Вже на порозі каяття…
Та чи моя у тім провина,
що розривають почуття?
Я вас ніколи не зустріну
і сон забудеться. Проте,
цю тайну - квіточку єдину,
я збережу – нехай цвіте…
Галина Ткачук.
(Свободный перевод с украинского языка
на русский язык. Евгении Поздняковой.)
Не встречу никогда с повинной,
Вы,лишь мой сон, и маята,
К чему,любовь из пластилина?
Бездушный слепок, пустота.
Вас никогда уже не встречу,
Разлукам обивать порог,
Я за свою вину отвечу,
Молва заест,помилуй Бог!
Мой сон забудется однажды,
Душа болит, но всё пройдёт,
Я тайну сохраню отважно,
Пусть и дурманит,и цветёт...