Я твоя не любов, ти моя не біда,
Ми з тобою не поруч, ми не окремо.
Було літо аж вчора, а сьогодні зима
І вже завтра затягнеться хмарами небо.
Я твоя одна з, ти мій один,
Ми не в гОрі, ми не щасливі.
Буде бити нам в носа солодкий полин,
Ми простягнемо руки й помолимось зливі.
Мої сльози холодні, твоє серце гаряче,
В думках лиш печаль, на душі пустота.
Вкотре зникне блакить, сіре небо заплаче,
Вмить засяє одинокої блискавки простота.
Ти моє не горе, я твоя не радість,
Наші спогади стали твої і мої.
Я твоя не скромність, ти моя не порядність.
Зблідли наші зорі, погасли вогні.
Ми більше не разом, нас більше немає,
Все що було - минуло, тому відпущу.
Хай на ранок випадково твоє серце згадає
Як ми з тобою молились дощу.