Вальпургієва ніч
Як ти, хлопчику? Що бачиш на тому пагорбі?
босі в нічних сорочках наганяють на тебе марево
Крики дохристиянського світу довкілля розріджують
й переливають,
спивають.
настоюють.
зціджують.
А ти йдеш, заминаєш траву, щурик перед удавом .
Зачарована юнь, під ребрами страх тріпоче.
Відьми вже розпочали свою щорічну справу,
і ти зайвий там, хлопче
ти зайвий цієї ночі
-
розливається сміх, волосся твоє розбурхується.
не журись!
барбарис не таких патлатих розчісував.
тебе відьми залякують лісом, і ліс не рухається.
пару кроків - ти забіжиш у рідне безпечне місто .
вони палять вогні, мій маленький нічний фармацевтику,
пригадають усі агностично-відверті позиції.
твої руки закуті, і куди ж подівалась та скептика?
коли у двотисячних
спалахує полум’я
інквізиції.