В свинцовую тучу тоска вся моя собралась,
В ней молнией-пламенем жалость моя растворилась,
Перуном ударила в сердце,
Обильным дождём полились мои слёзы.
Промчалась та буря-ненастье тогда надо мною,
Но нет, не сломила меня, и к земле не пригнула,
Я гордо чело подняла,
И смотрят намного яснее слезами омытые очи,
И в сердце моём прозвучали победные песни,
Весенняя сила в душе заиграла,
Её не сломили морозы жестокой зимы,
Тяжелым туманом её не пригнуло к земле,
Весны перелётная буря её не разбила.
Пускай надвигается более страшная буря,
И острым оружием пусть она вооружится -
Я выйду сама против бури
И встану, - померяем силу!
Перевод с украинского Семёна Вайнблата
Леся Українка
У чорную хмару зібралася туга моя...
У чорную хмару зібралася туга моя,
Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,
Ударив перуном у серце,
І рясним дощем полились мої сльози.
Промчалась та буря-негода палка надо мною,
Але не зломила мене, до землі не прибила,
Я гордо чоло підвела,
І очі, омиті сльозами, тепер поглядають ясніше,
І в серці моїм переможнії співи лунають.
Весняная сила в душі моїй грає,
Її не зломили зимові морози міцні,
Її до землі не прибили тумани важкі,
Її не розбила і ся перелітная буря весняна.
Нехай там збирається гірша, страшніша негода,
Нехай там узброїться в гостру огненную зброю, –
Я вийду сама проти бурі
І стану, – поміряєм силу!