Кава без цукру на смак, як життя.
Темно, мов в гущі, іду навмання.
Ковток за ковтком, дихання плавне,
Може я п’ю цю каву востаннє.
Темрява ночі, а може, і кави,
Спогади в думці, обличчя ласкаве.
Темрява, кава, світанком не пахне,
Може в цю мить усе і зачахне?
Вже найтемнішим морок зробився,
Кава допита, лиш осад лишився.
Перед світанком завжди такі ночі,
Розхмарились чола, проясніли очі.
Вінниця
Початок у квітні 2010. Закінчив 01.11.11 о 16:14