Вiльний

Казимир Хрусталь
Сумно стало, вечір упав,
Що я забув – того і не знав.
Затишшя вечірнє, гомін людей.
Забути усіх. Присутність смертей.

Спокій на серці, тривога в думках,
Не знаю, на жаль, що у тих снах.
Темно надворі, вечірні вогні
Спокій пробуджують завжди в мені.

Пісню веселу, не про кохання
Зміню на тихе, щире зітхання.
Серце ще б’ється стукотом плавним,
Більше не треба мене спонукати.

Спокій на серці, спокій в думках –
Вам це не знати навіть у снах.
Тиша блаженна, погляд ласкавий,
Умиротворене дихання плавне.

Вам не узнати, цього не пізнати –
Жити в свободі, не існувати.
Ви все живете у стереотипах,
Я ж уже вільний. Ця тема закрита.

Вінниця 29,03,10