обранцi...

Виктор Сурженко
…чекати й не знати, що трапиться з нами?..
продовження шляху невдовзі зникає
у тиші порожній, мов кожен тут зайвий…

виказують тіні, що також не знають:
навіщо блукати собі непотрібним?..
неправда без доказів шансів не знайде,
домовленість зайва без свідчень зі слідчим…

од розпачу вітер кружляє у танці
замкнулося коло в зневірі у завтра –
дізнаємось після – ми долі обранці,
в незлічених п’ятницях знайдемо правду,

бо жити потрібно майбутнім,
ніяк не минулим, що мучить, постійно
втручається болем присутнім
на кожному кроці до власної цілі…