"У бедной музы красок больше нет..."
Вильям Шекспир. Сонет 103
Ти не кажи: чудес на світі не буває,
Від фей казкових Муз чарівний спів.
Живу я вже немало років, днів,
Але захоплення красою не зникає.
Хоч розум проти, та чуття перемагає.
Щороку мій стає вірніше вірш,
А Музи і прекрасніше, й миліш,
І мрія з кожним роком більше окриляє.
Мені це в творчості ще й як допомагає!
Красу, любов я віршами творю.
В цю мить з тобою серцем говорю.
Спішить перо моє, воно неначе знає,
Що не такі мої численні дні.
Ти пам'ятай про мене, як закінчаться вони.