Лиш квітень. І на яблуні старій,
гніздо поміж гіллям іще вловимо.
На нього важко нам дивитись мимо
зчорнілої прогалині в корі.
І начебто з за цього ми сумні,
мов ствол на нас наведено дуплястий.
А яблуня силкується не впасти,
бо слід гніздо тримати в вишині.
Лиш квітень. Квітень. Радощі і щем.
По яблуні старій і листя б тільки…
А ми не згодні з нею, бо не стійки,
бо нам потрібні яблучка іще.