Якби я мала, як у птаха, крила
І не боялась неба висоти,
То я б одразу, любий, полетіла
Туди, де ти.
Якби я мала силу незбориму
Перемагати бурі і вітри,
Охороняла б я тебе незримо
Від зла й біди.
Здійнялася б я у вечірнє небо,
Де сяють золотом ясні зірки,
І зіроньку одну б взяла для тебе
Я залюбки.
Нехай вона б завжди тобі світила
І осявала твій життєвий шлях,
Щоб променилася кохання сила
В твоїх очах.
У тих очах горіхово-зелених -
Таких на диво добрих і ясних!
Яким би щастям то було для мене -
Тонути в них!..
Я б зіроньку тобі подарувала,
Аби ти завжди пам"ятав мене.
Те почуття, якого я зазнала,
Ні, не мине!!!
На жаль, злітаю я на крилах в небо
Лише у своїх чудернацьких снах.
Та щастя в Господа прошу для тебе
У молитвах...
13.05.2016