Ночь

Анатолий Загравенко
            Ніч 

Літня ніч казковою була.
Все довколо густо вкрила мла.

Під ляскучі коників сюрчки
іскрами світилися зірки.

Дихав, мов спросоння, вітерець.
Пахли конюшина і чебрець.

Віддалік заворушилась тінь.
Заіржав темніший мряки кінь.

Хтось когось до шляху проводжав.
Мова рідна чулась, не чужа.

Ледь біліло вдалині село
те, що ще за Рюрика було.