Встреча

Анатолий Загравенко
Зустріч

І дорослим, згадавши, заплачу.
Якось бігли знечів’я малі.
Я ж угледів каліку-солдата
й з несподіванки враз обімлів.

Я примчався, як вихор, до хати,
швидше всяких підвід і машин.
– Мамо! З фронту вернувся наш тато!
Гірко й солодко пахнув полин.