Семейное примирение

Анатолий Загравенко
    Сімейне примирення 

Давай з тобою вип’ємо вина,
завішавши від вулиці портьєри,
і визначимо, в чім чия вина,
в довірливій, інтимній атмосфері.

Є куплений на свято шоколад,
цукерки є, улюблені, до речі,
і вирощений нами виноград...
Чи того нам не вистачить на вечір?

Хай добродушний вибачить сусід,
закривши вуха щільно подушками,
бо тільки музика розтопить лід,
що він постав стіною поміж нами.

Чур допивати тільки до кінця,
щоб квітло щастя і минали муки.
Хай намовчаться в близькості серця,
взаємний доторк зігріває руки.

Не обізвався б телефон дзвінком
та хтось чужий не увірвався в двері,
як задзвенять, наповнені вином,
в цілунку кришталевому фужери.