Яка різниця, за що воюєм ми,
В бою з собою, чи за рідну землю,
Яка та мудрість владних злетів і падіння,
Чи буде нація підлегла сапогу,
А може вмить розтоптана спасінням?!
Яка різниця, чи бачиш ти вогонь у пеклі, -
Що з неба рушиться осколком з градобою.
Чи бачиш ти запеклість крові на рубцях у серці,
Де завжди мир відносний, а спокій – суб’єктивний…
За що ти падаєш в колінах?!,
І перед ким терпиш зневаги?!
Коли Вкраїна побратима – та сама ненька Україна
Поділена на ханства та в рабах сповіта.
І не зважаючи на те, що самородки її люди,
Насправді, обрати ти не можеш заповіту,
Росіє !... Чуєш?!... Ти не можеш!,
Не можеш мати брата
Коли забута рідна хата …
Я знаю!,…. вона Воскресне!!!
Відродиться народ убогий,
Оскільки знаю я, що матінка-земля
Так тяжко плаче з ранку над лугами,
Зціляючи імлявою росою,
Вкраїну милу ту,
Вмиваючи її сльозами.
Я знаю, що її луга, до болі,
Тяжіють сонцем небокраю.
Але коли надвечір пташка тихо заспіває,
Коли вода з криниці втамує народу мужньому ту спрагу,
А пшениця й поле, воля і Герої,
І небо миле над лісами
Прокотиться та Слава й Перемога
Відродиться Вкраїна, оспівана піснями
(11 фев 2015г. Ярослав Мельник)