Борис Пастернак «Негарно бути знаменитим…»
(переклад Володимира Туленка)
Негарно бути знаменитим.
Не це здіймає нас увись.
Не треба вам архів робити,
Чи про рукописи пектись.
Мета творців — самовіддача,
Не гамір, успіх, суєта.
Ганьбливо нічого ще не значить
І бути притчею в устах.
Не треба авантюрно жити,
А жити, щоб кінець кінцем
І простір у себе влюбити,
Почуть майбутнє без проблем.
Прогалини робити мали б
Не у паперах, а в ділах,
Життя свого місця і глави
Відкреслюючи на полях.
Пірнати у саму незнаність,
Ховати в ній свій кожен крок,
Так, як ховається в тумані
Місцевість, вкутана у змрок.
Хай інші шлях оцей одразу
Поойдуть слід в слід, за п’яддю п’ядь.
Та перемоги від поразок
Ти не повинен відрізнять.
І ти не мусиш аніскільки
Не відступитись від лиця,
Живим лиш буть, живим і тільки,
Живим і тільки до кінця.
*****
Борис Пастернак «Быть знаменитым некрасиво»
Быть знаменитым некрасиво.
Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись.
Цель творчества - самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно, ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех.
Но надо жить без самозванства,
Так жить, чтобы в конце концов
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.
И надо оставлять пробелы
В судьбе, а не среди бумаг,
Места и главы жизни целой
Отчеркивая на полях.
И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги,
Как прячется в тумане местность,
Когда в ней не видать ни зги.
Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.
И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только,
Живым и только до конца.