* * *
Мне грустно потому, что весело тебе.
М. Лермонтов
Якщо тобі і справді веселіш,
що завдаєш мені тяжкого болю,
то ображай, кохана, ще частіш,
щоб упадав ще більше за тобою.
Ні в чім тобі не побажаю зла.
У відчаї не рватиму волосся.
Мені б лиш ти щасливою була,
тобі б щасливо й радісно жилося.
Коли б минуле повернути знов,
нічого я не поміняв би в ньому.
Ту ж саму нерозділену любов
обрав би знову на шляху земному.
Я тим щасливий, що тебе знайшов,
ту, що її ще більше, ніж кохаю.
Мов шапка Мономаха, ця любов.
Але не хтось, а я ту шапку маю.
І вдячним будучи тобі за все,
не опущусь ніколи до бунтарства.
Бо щастя шапка хоч не принесе,
та не звичайна все ж вона, а царська.