* * *
Розквітли надто рясно абрикоси.
Безмежно жаль мені чарівних їх,
бо холод, ніби не весна, а осінь.
Колючий вітер сипле в очі сніг.
Мені б тебе кохати теж не дуже,
жаданим щастям марити не слід…
Бо й ти ж... чи не отак і ти байдуже
мій цвіт рожевий закувала в лід?..