Мені потрібне твоє тепло,
Тепло не тіла - душі,
Щоб всі тривоги мої замело
У вирі могутніх дощів.
Мені потрібні руки твої,
Тримати тебе, і мати нагоду
Болі в душі цій своїй
Перетворити на сонячную погоду.
Потрібен ти сам,
Мій вічний серця вогонь,
Рахувати родинки на твоїх плечах,
І щічками торкатися твоїх долонь.
Я б вічно кричала про своє кохання,
Та чи треба, аби вони знали?
Моє засліпливе серця палання
Не чека, аби його в світі приймали.
Я прагну, аби ти не забув,
Тільки б ти пам'ятав,
Тільки б при зустрічі знов пригорнув,
Щасливо в обійми мої поринав.
Я без тебе не зможу,
Не зможу без твоїх очей,
В погану погоду чи у погожу,
Не засну в жодну з ночей.
Ти мені так потрібен,
Просто весь ти,
Неможливо тебе покинуть,
Хочеться разом з тобою йти.
Йти нашою дорогою щастя,
Жити разом весь час, що існує,
Аби не справдилось жодне прокляття,
Що на кожного з нас чатує.
Тільки б ти був у порядку,
Був здоровий, щасливий,
А я... Для мене то є не важливо.