мамi

Юлия Солован
я кину світ до твоїх ніг,
віддам усе, що було цінно
колись коли життя було наївним
ми жили так, ніби щастя не згасає,
немов вічність у кишенях,
ніби молодість твоя неопалима,
а батьки не помирають,
а люди не роблять дурниць,
(ніби рідні не роблять дурниць)