I знада кiс хмiльних...

Вячеслав Романовський
І  знада кіс хмільних,
І вуст , як маку,  спалах…
Мій погляд кравсь до них,
А ти дитинно спала.

І місяць промінцем
Тебе торкав і пестив –
І сяяло лице,
І сяяв срібно хрестик.

У лагідному сні
Горнулася до мене.
Купалось у весні
Серцебиття шалене…

15.05.2016.