Мам

Мария Солонинка
"Мамі"
Нестримно плине час, за роком рік
спливло моє, дитинство, юність мрій...
Переступила рідний я поріг, -
і понеслась до власних звершень і надій.

Хтось цінить те, що вмію я, роблю,
Комусь лишилась подруга, котромусь стала злою...
Для когось байдуже: де, з ким і як живу,
лише для тебе я незмінно - доня.

Для когось серце я відкрию, душу,
і ще для когось матір'ю я стану...
Та донечкою тільки я твоєю буду,
та маму тільки я єдину маю.

Міняє все життя: і дім, і друзів, нас,
Щодня з новими мріями стрічаємо зорю...
Але одне, над чім невладний час, -
це те, що  я   т е б е   л ю б л ю!